31 травн¤ Ч ¬сесв≥тн≥й день боротьби з тютюнопал≥нн¤м
¬сесв≥тн≥й день боротьби з тютюнопал≥нн¤м. ¬≥н був встановлений у 1987 роц≥ ¬сесв≥тньою орган≥зац≥Їю охорони здоровТ¤. ѕеред св≥товою сп≥льнотою було поставлено завданн¤ Ч добитис¤, щоб у 21 стол≥тт≥ проблема кур≥нн¤ тютюну зникла. ¬ќ« ц≥Їю акц≥Їю застер≥гаЇ населенн¤ планети (курц¤ми Ї б≥льше половини всього чолов≥чого населенн¤ пла нети ≥ близько чверт≥ ж≥ночого) в≥д згубноњ звички - одн≥Їњ з найб≥льш поширен≥ших еп≥дем≥й за всю ≥стор≥ю ≥снуванн¤ людства - никотиноман≥њ, що стоњть в одному р¤ду з алкогол≥змом ≥ наркоман≥Їю. ≤снуЇ вираз, що Ђкрапл¤ н≥котину вбиваЇ кон¤ї. ƒе¤к≥ учен≥ вважають, що ц¤ крапл¤ здатна убити не одну, а трьох коней. ўо ж до людей, то смертельна доза н≥котину дл¤ людини - 50-100 м≥л≥грам.
” березн≥ 2006 року ¬ерховна –ада ”крањни ратиф≥кувала –амкову конвенц≥ю ¬ќќ« з боротьби проти тютюну. онвенц≥¤ зобовТ¤зуЇ учасник≥в вживати конкретних заход≥в, спр¤мованих на боротьбу з тютюнопал≥нн¤м.
«а даними ¬ќќ«, тютюнопал≥нн¤ Ї головною причиною смерт≥. ўороку б≥льш ¤к 5 млн людей помирають в≥д ≥нфаркту м≥окарда, ≥нсульту, раку, хвороби леген≥в та ≥нших хвороб, що пов'¤зан≥ тютюнопал≥нн¤м. ÷¤ цифра не включаЇ б≥льш ¤к 600 тис¤ч людей, ¤к≥ щороку помирають в≥д пасивного пал≥нн¤. Ѕ≥льше чверт≥ з них становл¤ть д≥ти, пов≥домл¤Ї BBC.
якщо тенденц≥њ зростанн¤ поширенн¤ пал≥нн¤ не зменшуватимутьс¤, то, за прогнозами ¬ќќ«, до 2020 року щороку передчасно помиратимуть 10 млн чолов≥к, а до 2030 року пал≥нн¤ тютюну буде одним з найсильн≥ших чинник≥в, що призводить до передчасноњ смерт≥.
Ќе менш небезпечним Ї пасивне кур≥нн¤, особливо дл¤ д≥тей та молод≥. —аме воно спричин¤Ї численн≥ бронх≥ти, пневмон≥њ, астми, серцево-судинн≥ та невролог≥чн≥ ускладненн¤. —л≥д враховувати також т≥сний зв'¤зок м≥ж кур≥нн¤м та наркоман≥Їю Ц серед споживач≥в наркотик≥в близько 85 % тих, хто вже мав чи маЇ досв≥д пал≥нн¤. ќстанн≥ науков≥ досл≥дженн¤ дають п≥дстави стверджувати, що кур≥нн¤ ваг≥тних ж≥нок п≥двищуЇ ризики розвитку наркотичноњ залежност≥ у њхн≥х майбутн≥х д≥тей.
—клад тютюнового диму
ур≥нн¤ тютюну маЇ майже 500-р≥чну ≥стор≥ю. ¬≥дкритт¤ ’ристофором олумбом в 1492 роц≥ јмерики повТ¤зано з в≥дкритт¤м Ївропейц¤ми багатьох нових дл¤ них рослин, серед ¤ких був ≥ тютюн. Ќезважаючи на заборону великого мореплавц¤, де¤к≥ з його мор¤к≥в таЇмно привезли лист¤ та нас≥нн¤ тютюну в ™вропу. ќсобливо попул¤рним тютюн став в XVII-XVIII стол≥тт≥.
20 листопада 2008 року св≥т в≥дзначав ћ≥жнародний день в≥дмови в≥д пал≥нн¤. “ему шкоди тютюнопал≥нн¤ п≥дн¤ли л≥кар≥ з јмериканського онколог≥чного товариства ще у 1977 роц≥, саме з њх ≥н≥ц≥ативи кожного третього четверга року св≥ту нагадують про потребу в≥дмовитис¤ в≥д вбивчоњ звички.
«а даними ¬ќќ« у 2020 роц≥ р≥вень смертност≥ в≥д пал≥нн¤ може п≥двищитис¤ до одн≥Їњ людини за 3 секунди. Ѕлизько третини населенн¤ св≥ту, або 1,1 млрд. ос≥б у в≥ц≥ 15 рок≥в ≥ старше Ї курц¤ми. Ќа кожн≥ 1000 тон виробленого тютюну в к≥нцевому рахунку припадаЇ 1000 смертей. ¬иход¤чи з тенденц≥њ сьогоденн¤, приблизно 250 млн. д≥тей в майбутньому, можливо, будуть вбит≥ тютюном.
«а п≥драхунками ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоровТ¤, кожний другий дорослий украњнець курить. ” ц≥лому в крањн≥ 15,5 м≥льйон≥в курц≥в, ≥ з кожним роком њх к≥льк≥сть зростаЇ. ўор≥чно тютюнопал≥нн¤ вбиваЇ 120 тис. украњнц≥в, ≥ за п≥драхунками експерт≥в, до 2020 року в ”крањн≥ вживанн¤ тютюну спричинить понад 22 % смертей.
ўо таке тютюновий дим ?
“ютюновий дим Ц це сум≥ш газ≥в, пари ≥ найдр≥бн≥ших частинок твердих речовин. ¬сього њх приблизно 4000. гази ≥ пара Ц 90%. ќсновний газ Ц чадний (моно оксид вуглецю). У“вердаФ складова Ц приблизно 10 % диму, ¤ку можна розкласти на:
- јцетон Ц головний компонент р≥дини дл¤ зн¤тт¤ лаку з н≥гт≥в;
- Ѕензпирен Ц канцероген≥в, що також м≥ститьс¤ у вуг≥льн≥й смол≥;
- Ѕутан Ц легкозаймиста р≥дина, додають у паливн≥ продукти;
- адм≥й Ц х≥м≥чний елемент, що пошкоджуЇ печ≥нку, нирки ≥ мозок;
- ћишТ¤к Ц отруйна речовина, що використовуЇтьс¤ дл¤ нерв≥в у стоматолог≥њ, канцероген;
- ѕолон≥й Ц 210 Ц рад≥оактивний елемент, канцероген;
- √л≥коль Ц речовина, ¤ку додають в антикороз≥йну речовину;
- ‘енол Ц отрутох≥м≥кат, ¤кий використовують при виготовленн≥ пластмаси та дез≥нфекц≥њ прим≥щень;
- —винець Ц х≥м≥чний елемент, що ушкоджуЇ кл≥тини головного мозку;
- ‘ормальдег≥д Ц токсичний х≥м≥кат, що використовуЇтьс¤ дл¤ бальзамуванн¤ померлих;
- “олуол Ц токсичний компонент сосновоњ смоли ≥ нафти, входить до складу багатьох лак≥в та фарб;
- ÷≥ан≥стий водень Ц вбиваЇ ≥мунну систему леген≥в, призводить до бронх≥ту .
“ютюнопал≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в ¤к соц≥ально-педагог≥чна проблема
—тан громадського здоровТ¤ в ”крањн≥ св≥дчить про актуальну потребу п≥двищенн¤ ефективност≥ збереженн¤ та зм≥цненн¤ здоровТ¤ украњнського народу, формуванн¤ здорового способу житт¤ ≥, таким чином, забезпеченн¤ сталого нац≥онального розвитку.
ќсновними чинниками, ¤к≥ негативно впливають на здоровТ¤, Ї тютюнопал≥нн¤, незбалансоване харчуванн¤, малорухомий спос≥б житт¤, надм≥рне споживанн¤ алкоголю, травматизм. ”крањна пос≥даЇ перше м≥сце в ™вроп≥ з тютюнопал≥нн¤ серед чолов≥к≥в (66,8 %) та перше м≥сце серед ж≥нок (19,9%). 80 % курц≥в починають палити в п≥дл≥тковому та юнацькому в≥ц≥. —ьома викурена цигарка п≥дл≥тком спричин¤Ї н≥котинову залежн≥сть.
“ютюнопал≥нн¤ Ц одна з найгостр≥ших проблем сьогоденн¤ серед п≥дл≥тк≥в. ÷е соц≥альне ¤вище маЇ свою динам≥ку та законом≥рност≥ розвитку. —еред споживач≥в тютюну 6-8% Ц д≥ти молодшого шк≥льного в≥ку. урить кожен пТ¤тий пТ¤тикласник, майже половина восьмикласник≥в ≥ майже 60% випускник≥в шк≥л. “ака статистика св≥дчить про в≥дсутн≥сть мотивованоњ направленост≥ п≥дл≥тк≥в на формуванн¤ та збереженн¤ свого здоровТ¤. ¬одночас це також насл≥док в≥дсутност≥ в сусп≥льств≥ пр≥оритету здорового способу житт¤.
ажуть, начебто п≥дл≥тки менш залежн≥ в≥д кур≥нн¤ та можуть самост≥йно кинути курити, тобто њм не потр≥бна будь-¤ка допомога. јле досв≥д переконуЇ: серед п≥дл≥тк≥в справд≥ чимало тих, хто т≥льки робить перш≥ спроби курити, проте Ї й так≥, що неодноразово намагалис¤ це зробити Ц тому потребують профес≥йноњ допомоги соц≥ального педагога. ¬сесв≥тн¤ орган≥зац≥¤ охорони здоровТ¤ розробила узагальнену класиф≥кац≥ю фактор≥в ризику поширенн¤ тютюнопал≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в в≥дпов≥дно до р≥вн¤ њх про¤ву. ѕ≥д факторами ризику розум≥ють умови, що спри¤ють поширенню тютюнопал≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в.
¬изначають 4 р≥вн≥ про¤ву фактор≥в:
- Ѕ≥оф≥з≥олог≥чний;
- ≤ндив≥дуально-психолог≥чний;
- ћ≥кросоц≥альний;
- ћ≥кросоц≥альний.